A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гусятинська громада
Тернопільська область, Гусятинський район

Історична довідка

Перша писемна згадка про Гусятин - 1431 р.; в історичних документах описані бої поблизу Гусятина між польськими і литовськими військами.

Відомо, що на початку XV ст. власником Гусятина був Грицько Кердей, з 1456 року — Сигізмунд (Зигмунд) Кердей.

25 листопада 1475 р. в записці Галицького земського суду № 3865 згаданий dominis Iohan Swircz de Uszyathin (буквально — Ян Свірч з Ушятина, тобто Гусятина.1530 р. — 2 лани,2 млини.

До 1539 р. — королівщина; тодішній Гусятин, розташований по обидва боки річки Збруч, був королівським містом, але королева Бона Сфорца для закруглення своїх володінь обміняла його на Миньківці. З 1539 р. поселення Гусятин належало шляхтичу Яну Свірчу (молодшому) (? −1564).

1559 р. король Сиґізмунд II Авґуст надав магдебурзьке право — статус міста, дозвіл проводити три ярмарки на рік: на Новий рік, Зелені свята, на св. Матвія та щотижневі торги по понеділках.

У 1569 р. Гусятин належав опікуну Миколаю Язловецькому. Дідичем міста був також староста хмільницький Міхал Язловецький. 1574 р. перейшов у власність Марціна Калиновського — діда коронного гетьмана.

У 1594—1596 роках Северин Наливайко (батько жив у Гусятині, займався кушнірством, мав хату, землю, яку забрав Валентій Александер Калиновський, його самого було вбито, сім'я переїхала на Волинь, де старший брат Дем'ян був священиком в князя Костянтина Острозького) очолив повстання проти влади Речі Посполитої (середній брат Семен підняв повстання на Волині), прийшов під Гусятин, розгромив місто та замок В. А. Калиновського.

Згодом він служив сотником у князів Острозьких. Залишивши службу, вирушив на Запорізьку Січ, де добре оволодів військовою справою. В жовтні очолив повстання, яке поширилось на Київщину, Волинь, також Білорусь, Поділля і частково на Галичину.

В жовтні 1623 брати Калиновські в Гусятині поділили спадок батька: Адам взяв Нестерварські маєтки, Єжи — уманські, Марцін — гусятинські. Матері залишили маєтки хоростківські (жила ще у 1638).

У 1645 р. за сприяння власника — воєводи чернігівського та польного гетьмана Марціна Каліновського — було збудовано замок, фундовано костел і монастир Бернардинів.

Період Визвольної війни українців.

1652 р. після загибелі в битві під Батогом Марціна Калиновського-молодшого, його сина Самуеля Єжи Гусятин перейшов його внуку Марціну Адаму Калиновському.

1653 р. в Гусятині стояв табором польський король Ян ІІ Казимир, в кінці листопада перебував Богдан Хмельницький (тут об'єднався з кримським ханом). Гусятинським замком користувались кримські татари, хан перебував деякий час; звідси вирушили до Кам'янця. Вдова Самуеля Єжи Калиновського — Уршуля Бриґіда з Оссолінських — довго вважала, що він потрапив у полон; поспішаючи з викупом до Гусятина, ледве сама не потрапила до рук татар.

1655 р. Богдан Хмельницький з московським боярином В. Бутурліним взяли місто в осаду, місто здалося.

У складі Речі Посполитої

За Андрусівським перемир'ям 1667 р. залишився під владою Речі Посполитої. 1672 р. — відійшов до Османської імперії, 1683 р. — знову до Речі Посполитої.

1672 року, скориставшись тим, що Річ Посполита була ослаблена тривалими війнами, султанська Османська імперія захопила все Поділля. Гусятин став особистою власністю намісника османського султана; Онуфріївська церква була перетворена на мечеть. 1683 р. магнат Анджей Потоцький відвоював Гусятин в турків.

1711 р. в Гусятині був Пьотр I.

1729 р. Гусятин перейшов до белзького воєводи Станіслава Потоцького (помер 1732 року, син великого коронного гетьмана Фелікса Казимира Потоцького).

1735 р. новий власник (дідич) — Францішек Салезій Потоцький (небіж попереднього власника.

5 грудня 1754 р. король Август ІІІ у Варшаві, на прохання власника Антонія Міхала Потоцького — воєводи белзького (представник іншої гілки Потоцьких, брат львівського каштеляна графа Юзефа Потоцького, правнук старости генерального Стефана Потоцького) — надав місту право на проведення 2-х ярмарків.

У 1759 р. дідич Потоцький Антоній Міхал видержавив місто брест-литовському воєводі Каролю Сапєзі.

1762 р. Гусятин перейшов глинянському старості Іґнацію Потоцькому.

В складі імперій Габсбурґів.

1772 р. західна частина Гусятина опинилася під владою Священної Римської імперії. Було 455 дворів, 2,5 тис. мешканців. Західний Гусятин відокремлюється від східного, стає центром повіту; східний Гусятин (приєднаний до Російської імперії) — містечко Кам'янець-Подільської губернії.

1790 р. австрійську частину міста набув граф Пйотр Забільський, пізніше його син Юзеф.

1848 р. Гусятин купив граф Аґенор Голуховський зі Скали. Руїни замку і околицю він продав місцевому рабинові.

Палац графа Адама Голуховського (1855—1914) в Гусятині за містом, в «Грабнику», був зведений Юліяном Захаревичем у 1889 р. Палац мав французький стиль. В палаці знаходилась велика бібліотека і багато творів мистецтва. Навколо палацу був англійський парк. Залишились тільки дерева цього парку, палац був знищений під час Першої світової війни. Про його вигляд можна судити тільки за старими фотографіями. В присілку Юзифівці була митниця.

Восени 1883 року почалось будівництво, 31 грудня 1884 р. була відкрита залізниця Станіслав  — Гусятин відтинку Галицької Трансверсальної залізниці  — залізничної гілки Краків  — Перемишль — Львів — Станіслав — Бучач — Гусятин.

В грудні 1898 року було засновано філію товариства «Просвіта» в Гусятині за ініціятиви священика Северина Матковського. Знаходилась на проборстві біля церкви Святого Онуфрія. Головою став начальник пошти Ярема Лопатинський. При філії діяла бібліотека. Напередодні 1-ї світ. війни проживало близько 6 000 осіб. Діяла прикордонна митниця, працювали пивзавод і ґуральня. Російська окупація.

31 січня 1916 р. була відкрита залізнична лінія Кам'янець-Подільський  — Гусятин (з російської сторони).

Перша світова війна

У серпні 1914 р. місто окупували російські війська, у вересні 1917 — австрійські. Місто було сильно зруйноване.

Західноукраїнська Народна Республіка

З листопада 1918 р. у Гусятині утвердилася влада ЗУНР. До 7 листопада 1918 р. в місті та повіті було встановлено владу Української держави.

Восени 1920 р. Гусятин зайняли польські війська.

17 вересня 1939 р.  — радянські. У грудні 1939 р. містечко стало райцентром.

Гусятин окупований гітлерівцями 7 липня 1941 року. Визволений 24 березня 1944 року військами 1-го Українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції.

Радянсько-більшовицька окупація.

Вранці 17 вересня 1939 року червоні порушили польсько-радянський кордон. Комендатура Гусятина майже 1 годину вела бій проти нападників.

19 вересня 1939 року в Гусятині «відкрив» свою діяльність відділ НКВС, 20 вересня в містечко прибув член політуправління фронту Микита Хрущов, 22 жовтня відбулися вибори представників до народних зборів у Львові. 4 грудня 1939 року було створено Гусятинський район у складі волостей: Гусятинської, Городницької та Васильковецької. 10 – 13 лютого вивіз польського населення до сибіру. 24 березня 1940 року відбулися вибори до верховної ради СРСР та УРСР. 12 квітня чергове виселення поляків, тоді ж було створено колгосп імені Леніна.

24 червня 1941 року в місті дізналися про початок війни із Німеччиною, 26 червня масова евакуація партійних функціонерів, мобілізація призовників.  6 липня 1941року всуп німецьких військ у місто.

Березень 1944 року, евакуація німецьких військ, 23 березня в Гусятин вступили радянські війська.

1969 році було проведено буріння свердловин. Знайдено мінеральні води і сірчане джерело, розпочалось будівництво водолікарні. 1970 рік був насиченим для учнів та освітян Гусятинської середньої школи. Саме в гусятині вперше в області було впроваджено кабінетну систему навчання.

1975 рік початок будівництва газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород»  1976 будівництво гастроному та будівлі теперішнього ресторану.  11 травня 1979 святкування з нагоди відкриття Гусятинського історико-краєзнавчого музею. 1 квітня 1980 року спортивне товариство «колос» відзначило своє 30 ти річчя.  У 1982 році відкрито санаторій «Збруч». У серпні 1982 року почала приймати відвідувачів оновлена районна поліклініка.  У1985 році при вїзді до гусятина відкрили районний меморіал Слави. У 1986 році трагедія на Чорнобильській АЕС з Гусятинщини відправилися перші ліквідатори, цього ж року в приміщення колишньої школи відкрився Політехнічний технікум (нинішній коледж ТНТУ). 4 липня 1989 року містечко Гусятин отримало статус курортного міста. 

Гусятинська ОТГ створена 15 липня 2015 року рішенням Гусятинської селищної ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад » № 1659. До складу громади входить 4 населені пункти – селище міського типу Гусятин (на сьогодні є районним центром) та три села: Суходіл, Боднарівка, Вільхівчик.

 Про Гусятин видано книгу «У містечку над Збручем»

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь